Щорічно 25 квітня у Португалії відзначається День свободи (Liberty Day / Dia da Liberdade). У 1974 році цього дня в Португалії розпочалася антифашистська Революція червоних гвоздик, що завершилася падінням режиму Антоніо Салазара (Antonio de Oliveira Salazar), під гнітом якого країна перебувала понад сорок років.
До речі, повсталі не використовували насильства для приходу до влади, тому революція вважається безкровною, хоч і забрала життя чотирьох людей, убитих урядовими силами.
Сигналом до початку революції була трансляція пісні «Grándola, vila morena». Дочекавшись її звучання, жителі Лісабона вийшли на вулиці з червоними гвоздиками в руках і почали роззброювати солдатів салазарського режиму, вручаючи їм квіти в обмін на кулі. А ті вставляли гвоздики у стволи своєї зброї. Над містом гриміли гасла «O Povo unido, jamais será vencido!» (Об'єднаний народ непереможний)...
Це був лише початок, і в наступні два роки — рівно два роки, до квітня 1976, — проводилися державні перетворення ліберально-демократичного характеру: становлення багатопартійності, деколонізація в португальських володіннях в Африці, прийняття демократичної Конституції.
З того часу 25 квітня — День свободи — одне з головних державних свят Португальської Республіки. Він відзначається галасливо і весело, супроводжується різними урочистостями, гуляннями і, звичайно, коридою. І як не звернути ще раз увагу на те, що тутешня корида — безкровна: португальський кабальєро вступає в бій верхи на коні і, що найголовніше, ніколи не вбиває бика!