Свято Входу Господнього до Єрусалиму (також часто зване «Вербним» або «Пальмовим» неділею) відзначається за тиждень до Великодня, у шосту неділю Великого Посту.
Єврейський народ, який перебував під пануванням Римської імперії, чекав на Месію як політичного визволителя, і багатьом здавалося, що Чудотворець, здатний воскресити мертвого і нагодувати кількома хлібами п'ять тисяч чоловік, і є той, хто поведе євреїв до політичної свободи. Тому Ісуса і вітали як царя — пальмовими гілками.
З тих, що знаходилися тоді на вулицях Єрусалиму, тільки Один Христос знав, у чому насправді складається його Місія: що замість земного царства Він приносить людині Царство Небесне, замість порятунку від земного рабства Він звільняє людину від рабства набагато гіршого — від рабства гріха. Він знав, що шлях, усіяний нині пальмовими гілками, веде до страти на хресті.
Свято символізує, з одного боку, визнання місії Ісуса Христа, а з іншого — прообраз входу Сина Людського до Раю.
Сьогодні цього дня перед початком урочистої служби віруючі та священнослужителі традиційно проходять ходою навколо храму чи всередині самого храму і тим часом співають святкові антифони та гімн Христу-Царю. У руках учасники ходу тримають гілки (у південних країнах — пальмові, у північних — вербні чи інші) та запалені свічки. Все це дійство символізує зустріч Спасителя людьми під час Входу Господнього до Єрусалиму.
Чинопослідування меси в цей день також включає читання Страстей Господніх, які читаються крім цього дня тільки у Велику П'ятницю. А освячені під час богослужіння гілки пальми чи інших рослин зберігаються до наступного Великого посту віруючими вдома. Католики мають традицію спалювати ці гілки перед Великим постом, щоб отримати попіл для служби Попільного середовища.
У Росії (як і в інших північних країнах) замість пальмових гілок використовують гілки верби (звідси і традиційна російська назва свята — Вербна неділя) — в основному тому, що верба першою цвіте навесні, коли святкується Вхід Господній до Єрусалиму.