День Республіки в Португалії (Republic Day in Portugal) святкується у річницю падіння монархії та проголошення Республіки 5 жовтня 1910 року.
Все попереднє століття влада країни коливалася між конституційною монархією і диктатурою. На початку 20 століття і натомість зростаючих ускладнень у соціально-економічних умовах набрав чинності республіканський рух: економіка перебувала у тяжкому стані, уряд перестав платити відсотки здебільшого свого державного боргу, різко зросла еміграція.
У 1902 році в армії та на флоті прокотилася хвиля республіканських повстань. Внаслідок політичної кризи парламент був розпущений, главою уряду призначено Жуана Франка, який з травня 1906 року фактично став диктатором Португалії. У січні 1908 року припинили діяльність муніципальні ради, закрилися незалежні газети, багато республіканців без суду та слідства опинилися у в'язниці чи засланні. І все ж таки Франку не вдалося придушити республіканський рух. У відповідь на дії уряду 28 січня 1908 пройшли демонстрації протесту в Лісабоні та інших містах країни.
1 лютого 1908 року король Карлуш I і наслідний принц Луїш Філіпп загинули від рук терористів, які кинули бомбу в їхній екіпаж. Молодший син короля Мануел II, який відбувся легким пораненням, успадкував престол. Він намагався проводити заходи, розраховані заспокоєння опозиції, наприклад, оголосив амністію учасникам республіканського повстання 1906 року у флоті.
Однак, 19-річний монарх не мав політичного досвіду, і за півтора роки його влада змінилася сім урядів. З жовтня 1909 знову почалися повстання. Незважаючи на терор та фальсифікацію владою виборів, що проходили у серпні 1910 року, Португальська республіканська партія отримала 14 місць у парламенті.
У ніч проти 4 жовтня 1910 року республіканці на чолі з Машаду душ Сантуш підняли повстання, підтримане деякими армійськими частинами столичного гарнізону. До них приєдналися народні маси та моряки крейсерів «Сан-Рафаел» та «Алмаштур». 5 жовтня, після капітуляції вірних уряду військ, керівники повстанців проголосили Португалію Республікою.
Король утік. Було створено Тимчасовий уряд на чолі з Т. Брага, яке провело низку декретів, зокрема про відокремлення церкви від держави: чернечі ордени розпускалися, частина майна монастирів конфісковувалась. Проте фактичний вплив церкви на всі сфери життєдіяльності залишився досить великим. Було скасовано дворянські титули, проголошено автономію колоній, декларація про страйки, 8-годинний робочий день промислових робочих.
Лідерами республіканців були вчителі, адвокати, лікарі та офіцери. У республіканських кортесах спочатку діяла лише одна Республіканська партія, але незабаром до влади прийшли радикали чи демократи.
Освіта Республіки було закріплено Конституцією 1911 року, де містився широкий перелік права і свободи громадян. Португалія оголошувалась парламентською республікою на чолі з президентом, який обирався Конгресом (парламентом) на чотири роки. Було створено двопалатний парламент, що складається з палати депутатів та Сенату.
Примітно, що Росія майже рік ухилялася від визнання республіканського режиму Португалії, до підписання (14) 27 вересня 1911 року Високого Указу імператором Миколою II.