3 серпня у різних країнах відзначають смачне свято – День кавуна (Watermelon Day).
Свою історію він веде із США, де відзначається як Національний День кавуна (National Watermelon Day). Америка посідає перше місце за кількістю поїдання кавуна проти іншими країнами. Тут цей солодкий і смачний плід (який раніше вважався ягодою, а зараз — гарбузом) є таким же необхідним атрибутом літніх пікніків, як і знаменитий хот-дог.
Відмінно вгамовуючи спрагу і будучи зовсім не калорійним, кавун, звичайно ж, заслужив своє власне свято. Хоча й не відомо, хто і коли його встановив, але від цього він не втрачає своєї популярності, набуваючи все більше прихильників з кожним роком. Тому сьогодні можна з упевненістю говорити, що свято стало міжнародним.
До речі, у США кавуни дуже популярні, особливо, як свідчать дослідження, – у латиноамериканської частини населення країни. Та й як його не любити: величезний, солодкий, освіжаючий, він перетворює будь-яку трапезу на справжнє свято.
Згідно з словниками, кавун звичайний (лат. Citrullus lanatus) – це баштанна культура, однорічна трав'яниста рослина, вид роду Кавун (Citrullus) сімейства Гарбузові (Cucurbitaceae). Колір кори кавуна буває різний: від білого та жовтого забарвлення до темно-зеленого з малюнком у вигляді сітки, смуг, плям. А м'якоть – рожева, червона, малинова, рідше – біла та жовта. За будовою кавун вважається багатонасінним соковитим гарбузом, і в даний час вирощується в 96 країнах світу в більш ніж 1200 різновидах.
Колір кори кавуна та його м'якоть бувають різного кольору (Фото: AntonMatyukha, за ліцензією depositphotos.com)
Як вважають історики, Батьківщиною кавуна є Південна Африка. Відомо, що вже у Стародавньому Єгипті люди знали та обробляли цю рослину, що підтверджується розкопками. Так, в епоху Середнього царства в 20 столітті до нашої ери кавуни часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні (наприклад, насіння було виявлено і в гробниці Тутанхамона).
Крім того, кавун зображувався на стінах гробниць і згадувався в давньоєгипетських міфах та у багатьох медичних рецептах стародавніх папірусів. Був він відомий і в Стародавньому Римі, де його їли свіжим чи засоленим, а також варили з нього мед.
До 10 століття кавун став відомим і китайцям. У стародавній Китай він потрапив на купецьких суднах, що борознили Середземне море, і одразу став дуже шанованим (до речі, у Китаї досі святкують свій День кавуна). До того ж, китайці надавали кавуну великого лікувального значення, приписуючи йому властивість «... очищати тіло і виносити хвороби з тіла, якщо приймати його постійно перед їжею». І на сьогоднішній день у Китаї вирощується більше кавунів, ніж у будь-якій іншій країні.
У Росії та Європі кавуни вперше з'явилися приблизно в 11-12 століттях (за іншими даними – у 13-14 століттях), а в Америку вони були доставлені у 16 столітті європейськими колоністами, разом з африканськими рабами.
Не секрет, що кавуни – це не тільки смачні, але й дуже корисні ласощі (Фото: studioM, за ліцензією depositphotos.com)
Сьогодні кавуни вирощують практично у всіх країнах світу, і найбільше – у Китаї, далі з помітним відставанням йдуть Туреччина, Іран, Єгипет, країни Америки, а також Росія та Узбекистан.
Зате Японії немає рівних за кількістю найдивніших сортів кавунів –, там вивели квадратні кавуни, кавуни у вигляді піраміди, кавуни з жовтою м'якоттю та кавуни-крихти діаметром 10 см. Кавуни добре культивуються в степовому та середземноморському кліматі з довгим спекотним сухим літом та м'якою, короткою зимою.
Не секрет, що кавуни – це не тільки смачні, але і дуже корисні ласощі. У ньому понад 90% води та всього близько 6% цукру від загальної маси. Кавун є чудовим джерелом вітаміну А, містить комплекс вітамінів групи В, вітамін С та фолієву кислоту. Кавун – один із лідерів за вмістом лікопіну – дуже сильного антиоксиданту. Усе це допомагає зміцненню імунітету, а й допомагає організму підтримки нормальної функції нервової системи та формування червоних кров'яних тілець. До того ж солі заліза, калію, натрію, фосфору, магнію, що містяться в м'якоті кавуна, благотворно впливають на діяльність органів кровотворення, травлення, серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції.
Кавун використовують у лікувальному харчуванні при недокрів'ї, захворюваннях серцево-судинної системи, хворобах печінки та сечовивідних шляхів, він має сечогінну та жовчогінну дію, перешкоджає утворенню каменів у жовчному міхурі, сприяє виведенню з організму холестерину, а також допомагає контролювати. кров'яний тиск. Сік кавуна добре вгамовує спрагу при гарячковому стані. І, звичайно ж, кавуни можуть бути використані не тільки як джерело вітамінів і мікроелементів, але і як інструмент для підняття настрою.
До того ж з кавуна можна приготувати велику кількість різних страв. Як правило, їх просто з'їдають свіжими, але вони також можуть бути використані в десертах (наприклад, фруктові салати) та напоях, бути приготовлені на грилі або зварені. Наприклад, у деяких регіонах з кавуна готують нардек («кавуновий мед»), упарюючи кавуновий сік до густоти меду. До речі, не пропадають і скоринки від кавуна – виявляється, з них варять варення або маринують. Так, рецепт маринованих кавунових кірок був опублікований у кухонній книзі, виданій в Америці у 1796 році.
Святкуємо День кавуна! (Фото: Yaruta, за ліцензією depositphotos.com)
Як святкують День кавуна? Звичайно ж, влаштовують пікніки на природі, де з'їдають величезну кількість кавунів, а потім влаштовують змагання – хто далі за всіх плюне кавуновим насінням, або конкурс на кращу фігуру, вирізану з кавуна.
Якщо ви теж любите цей літній плід, приєднуйтесь до святкування Дня кавуна – з'їжте його з друзями на природі, або вдома, потішивши дітей, влаштуйте конкурс на кращу страву з кавуна, приготуйте освіжаючий кавуновий лимонад... Головне – насолоджуйтесь цим смачним ласощами!
Листівка «3 серпня — День кавуна» Статті:
○«Кавун: як вибрати, красиво подати і смачніше з'їсти без шкоди здоров'ю?»
○«Мед, млинці та лимонад з кавуна» Розповідь «Кавуни встигли»