18 березня Туреччина вшановує пам'ять загиблих воїнів у битві при Чанаккалі, що розпочалася 18 березня 1915 року. Цей день відомий як День Пам'яті чи День Перемоги за Чанаккалу.
У роки Першої світової війни імперія Османа входила у військовий блок Центральних держав. Географічне положення Османської імперії дозволяло їй контролювати протоки Босфор та Дарданелли, що з'єднують Середземне та Чорне моря. Це становище значно ускладнювало торговельно-економічні та військові зв'язки між Росією та її партнерами по блоку Антанта.
Взагалі, боротьба за ці протоки завжди була каменем спотикання у відносинах між Росією та Туреччиною. І причинами цієї боротьби, звичайно, насамперед були економічні чинники.
З початком Першої світової війни та посиленням турецького флоту на Чорному морі, внаслідок прориву туди німецьких військових кораблів, змінився на якийсь час баланс морських сил на Чорноморському театрі військових дій. Можливість виходу цих кораблів на Середземноморські комунікації союзників створювала для Антанти додаткову загрозу.
Вже до початку війни в Англії існував план висадки союзних військ на Галліполійський півострів з метою захоплення та контролю проток. Успіх операції одночасно призводив і до того, що порушувався зв'язок між імперією Османа і її союзниками по блоку Центральних держав. Туреччина опинялася у разі успіху ізольованою, а захоплений плацдарм дозволяв розпочати наступ на столицю імперії Османа.
Наступ у північному напрямку на Балкани ставило у складне становище і Австро-Угорщину, яка Сході вела важке протистояння з Росією. Болгарія, що коливалася, в подібному становищі просто не могла піти на приєднання до блоку Центральних держав. План був цікавим, небезпідставним і обіцяв великі переваги у разі успіху операції з висадки та захоплення проток. Одним із ініціаторів та розробників операції був Вінстон Черчілль.
Перші пробні дії проти турецьких берегових укріплень у Дарданеллах було здійснено англійським флотом у листопаді 1914 року. Серйозних результатів вони не дали. А ось висновки у протиборчих сторін було зроблено різні. Союзники вирішили здійснити прорив через протоки та захоплення Стамбула силами флоту без суттєвого залучення сухопутних сил, що виявилося помилковим. Турки посилили берегову артилерію новими позиціями, а також провели додаткове мінування проток.
Розвіддані, отримані від шпигунської мережі, підтвердили побоювання керівництва турецької армії та флоту у тому, що союзники готуються до військової операції у Дарданеллах.
Битва при Чанаккалі, відома як Дарданельська операція або Галліполійська битва, почалася в лютому 1915 року і увійшла до найбільших битв Першої світової війни. Різні країни використовують різні назви, але вони мають географічну прив'язку до того місця, де розгорталися події.
Почалася Дарданельська операція зосередженням союзної ескадри в районі протоки Дарданелли та обстрілом берегових фортів Османської імперії. 18 березня 1915 року силами Антанти було проведено спробу генерального штурму з метою прориву через Дарданелли, яка, незважаючи на перевагу в силах, провалилася з великими втратами для союзників, а сама операція затяглася на півроку.
Командування союзників виявилося змушеним залучити сили армії до спільних дій із флотом та здійснити десантну операцію. Для Османської імперії ця битва стала однією з найважливіших в історії, а усвідомлення владою та командуванням турецької армії серйозності можливих наслідків у разі перемоги Антанти викликало рішучий порив героїзму та стійкості серед солдатів. Все це врятувало імперію Османа від розгрому в 1915 році.
Перемога при Чанаккалі для Туреччини справді дуже символічна та важлива. Про тяжкість протистояння говорить факт, що свідчить про втрати в Дарданелльській операції з обох боків. Османська імперія вбитими, пораненими та зниклими безвісти втратила понад 180 000 людей. Втрати союзників становили понад 160 000 осіб.
Сьогодні на місці битв встановлені меморіали загиблим солдатам, причому солдатам з числа військ Антанти. У 2015 році, відзначаючи 100-річчя битви, військові поховання та меморіали відвідали президент Туреччини та інші найвищі посадові особи цієї держави. На пам'ятній церемонії були присутні й представники найвищих кіл країн, що входили до блоку Антанта. Подібні церемонії за участю представників влади Туреччини відбуваються у країні щороку. Крім церемонії покладання вінків у всіх мечетях країни проводяться молебні на згадку про воїнів, які загинули у битві за свою Батьківщину.