П'ятдесятниця — день народження Християнської Церкви (Дії. 2:1-11). Це день, коли на апостолів зійшов Дух Святий у вигляді мов полум'я, і вони стали проповідувати «о великих справах Божих» (Дії 2:38) різними мовами. Апостол Петро проголосив, що цей вилив Духа знаменує настання нової месіанської ери (Дії). 2:17-18). Тому П'ятидесятницю ще називають «апокаліптичним днем» (тобто днем останнього одкровення).
У німців-лютеран день П'ятидесятниці за традицією пов'язаний із з'ясуванням взаємин між закоханими. Для цього встановлювалося травневе дерево (у Німеччині — загальне для всього села). Травневе дерево розглядалося як символічна форма пропозиції руки та серця.
Це було зазвичай дерево, зрубане в лісі, у якого обрубували гілки та залишали лише зелену вершину. Стовбур прикрашали стрічками, прапорцями, білими та червоними хустками. Проте, вже встановлене травневе дерево могло бути вкрадене суперником або просто місцевими бешкетниками, і право на його встановлення доводилося доводити кулаками. Тому деревце вкопувалося глибше і нерідко його зміцнювали важкими ланцюгами.
Якщо дівчина не відповідала хлопцеві взаємністю, то виставляла у відповідь порожній кошик. Однак, у цьому випадку на дівчину чекала безсонна ніч, тому що в помсту її ворота могли вимазати дьогтем або залишити купу сміття і гною, а це вважалося страшною ганьбою. Так само яйця, кинуті в ніч на П'ятидесятницю в чиїсь ворота, свідчили про злісний характер господаря цього будинку та особливу неприязнь до нього.