Скандинавський Новий рік відбувається наприкінці періоду приготувань до зимового сезону. Стихія перестала марнувати свою життєву силу. Настав час, коли люди мають звернути свої думки до духовних цінностей.
Свято ще іноді називають «Зимові ночі», або Ветрнетр — (за ісландським календарем), тобто Свято початку зими.
Спочатку його, як і багато інших, відзначали протягом кількох ночей. Все це знаменувало перехід до нічної пори року, коли у північних широтах Фінляндії, Ісландії, Норвегії сонце сідає за обрій досить рано.
Саме свято сформувалося в давнину і символізувало точку переходу до складного періоду життя, коли життя цілих міст залежало від самих людей і ніяк не від природи.
Старовинні ритуали цього часу передбачають тренування концентрації уваги, здатність до вольових дій, вправи в силі та спритності, а також здобуття нової майстерності. Сенс їх у тому, щоб відчути здійснення чогось (я зробив це) і відчути радість втіленого задуму.
Стихійний елемент цього періоду та обрядів — Вогонь. Відповідно, у цей час люди палять багаття, проводять змагання вікінгів і не лише.