22 листопада у Лівані відзначається одне з найбільш значущих національних свят — День незалежності (араб). عيد البستقلال ). Цей день став святковою та водночас пам'ятною датою на честь звільнення країни від французького мандата, що здійснювався над ліванськими землями понад 23 роки.
1920 року в італійському Сан-Ремо пройшла французько-британська Конференція, результатом якої став французький мандат (від лат. mandatum — доручення, документ, що підтверджує повноваження). Він поширився на територію сучасних Лівану, Сирії та турецької провінції Хатай, повноваження Франції було затверджено Лігою Націй у вересні 1923 року.
8 листопада 1943 року ліванський парламент виключив із Конституції Лівану статті, що обмежують суверенітет країни. У відповідь французька влада заарештувала президента Бішара аль-Хурі та прем'єр-міністр Ріада ас-Сольха, потім розпустила парламент і оголосила про припинення дії Конституції.
В результаті по всій країні почалися демонстрації та збройні сутички з колоніальною владою. І 22 листопада 1943 року французька влада була змушена відновити законний уряд Лівану.
Офіційно французький мандат діяв до 1943 року, проте французькі війська залишалися в Сирії та Лівані до 1946 року.
Урочистості на честь Дня незалежності відбуваються по всій країні, але особливо багатолюдно цього дня у столиці країни, Бейруті, де відбувається великий військовий парад. На вулицях жваво, після закінчення параду в небо піднімаються сотні червоних, зелених та білих повітряних куль.
Увечері влаштовуються святкові феєрверки, танцювальні шоу та концертні виступи артистів та військових.